КОДЕКС ЧЕСТІ ОФІЦЕРА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

КОДЕКС ЧЕСТІ ОФІЦЕРА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

1. Загальні положення

Кодекс честі офіцера Збройних Сил України – це сукупність морально-етичних норм, які ґрунтуються на ціннісних орієнтаціях, ідеалах, світогляді офіцера і регламентують його відносини з соціальним оточенням, службову та громадську діяльність.

Основу Кодексу честі офіцера Збройних Сил України становлять вимоги Конституції України, Військової присяги, військових статутів, моральні традиції українського війська, базові міжнародні гуманітарні стандарти, морально-етичні аспекти чинного законодавства.

2. Основні моральні засади Кодексу честі офіцера Збройних Сил України

2.1. Батьківщина.

Офіцер – громадянин України. Суспільство має повне право сподіватися від нього найвищого взірця особистої й офіційної поведінки та діяльності. Кожен офіцер патріот, що ставить безпеку та добробут українського народу вище власних інтересів і робить або готовий зробити усе можливе для рідної держави. Патріотизм – глибоко укорінена віра та почуття людини, невід'ємна складова офіцерського кодексу честі.

2. 2. Вірність та відданість

Офіцер – взірець вірності Вітчизні, високої поваги до символів Держави: Державного Прапору Україні, Державного Герба України і Державного Гімну України. Шлях жертовності, самовідданості народові, військовій справі, перемоги над ворогом – добровільний вибір кожного офіцера.

2.3. Обов'язок.

Бездоганне виконання обов'язку це найважливіша ознака поведінки офіцера. Накази виконуються сумлінно, точно та у встановлений термін.

2.4. Честь.

Честь – провідна ознака офіцерської поведінки. Офіцер веде спосіб життя порядної людини:, не обманює, не краде, не порушує загальнолюдських моральних норм. Він ніколи не вдається до інтриг, чіплянь, несправедливих дій, шахрайства.

2.5. Чесність

Суттєвою рисою офіцера є чесність – безкорисливе виконання своїх обов'язків заради забезпечення національних інтересів України у мирний та воєнний час. Офіцер присвячує свою службу суспільству. Він несе відповідальність перед законом і людьми, за рішення, що їх приймає, результатом яких може бути перемога або поразка, життя або смерть. Люди довіряють офіцерові, сподіваючись на те, що він чесна людина.

2.6. Честь мундира.

Правила Кодексу честі однакові для всіх офіцерів, незалежно від військового звання, посади, терміну служби та обставин. Ставлення до виконання завдань жодною мірою не повинно залежати від того, чи це молодий офіцер, щойно призначений на посаду, чи більш досвідчений. Взірець чесної поведінки та діяльності має давати вище керівництво. Старші командири та начальники – приклад для молодших та менш досвідчених.

3. Військові традиції.

 3.1. Місце у суспільстві

Офіцерський корпус Української армії – це не замкнена каста військовиків, а кров від крові, плоть від плоті Українського народу. Саме в цьому шляхетність нашого офіцерства, саме тому Український народ довірив йому захист Вітчизни.

3.2. Служба народові

Офіцер служить всьому Українському народові, а ні його окремої частині, об'єднанню громадян чи партії. Уся його військова кар'єра присвячена народові, його захисту, охороні та збереженню миру та спокою рідної землі.

3.3. Духовні засади

Духовною основою для українського офіцерства є традиції богатирів Київської Русі, козацтва, офіцерства попередніх поколінь. Офіцером не народжуються стають один раз і на все життя.

3.4. Готовність та надійність

Офіцер – це серце і мозок війська. Він готовий) виконання свого службового обов'язку за будь-які обставин та умов. Поразка – гірка ціна непрофесіоналізму командира, його особиста провив Ворога перемагають розумом, умінням та волею.

Надійність – провідна особистісна чеснота офіцер Він уміє не квапитися і не запізнюватися. Він завжди там, де потрібний. Єдність слова і діла, особисті приклад – це важливі складові успіху офіцера навчанні та вихованні підлеглих. Здібність офіцера доводиться не судженнями, а діями.

3.5. Дисциплінованість та ініціатива

Ентузіазм, хоробрість та активність у досягненні кінцевої мети або виконанні повсякденних завдань, головні вимоги до офіцера. Він   виконує завдав сумлінно, точно та вчасно попри всі перешкод труднощі, негаразди,  що  виникають.  Мужність бойового офіцера – це його сміливі рішення, спроможність взяти на себе відповідальність.

3.6. Слово офіцера є законом Вірність слову – незаперечна чеснота офіцера. Викладення офіцером фактів, його точка зору виходи із власних переконань, душевної цілісності. Чесне відверте і послідовно висловлене слово офіцера стає для підлеглих законом.

3.7. Вести за собою підлеглих

На офіцера покладається особиста відповідальність за підлеглих, тому що їхнє життя довірив офіцерові Український народ. Командир гартує їх дух, моралі сили, веде за собою для досягнення перемоги Справжній офіцер завжди поважає людську гідність і честь своїх підлеглих. Він уміє підкорятися, не принижуючи себе, командувати,   не принижую підлеглих.

3.8. Піклування про підлеглих

Офіцер завжди стоїть на сторожи святого скарбу воїнського духу, в якому прихована таємниця успіху, воїнського щастя, перемоги. Командир, який виконує бойові завдання з найменшими втратами, вважається найкращим керівником, тому що він цінує людину, яка є основним елементом військової сили та боєздатності.

3.9. Лицарський дух

Ні за яких обставин не можна примусити офіцера змінити власні переконання, віру, зрадити Військовій присязі. Нехтувати духовними цінностями інших офіцер вважає нижчим своєї гідності. Офіцер – взірець лицарського  ставлення  до  хворих,  поранених цивільного населення.

3.10. Офіцер взірець для підлеглих

Офіцер – взірець як у дотриманні моральних норм поведінки, зовнішньому вигляді, так і у виконанні завдань,   що   безпосередньо   стосуються   його професійного обов'язку. Він уникає вульгарності, розбещеності, надмірного вживання алкоголю. Офіцер сумлінно і наполегливо зберігає та розвиває високі професійні якості та норми поведінки.

3.11. Уникнення втручання у політику

Офіцер Збройних Сил України уникає втручання у політику. Він підтримує національну політику Держави та її інтереси незалежно від того, яка політична партія перебуває при владі.

4. Взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями

 4.1. Взаємини між офіцерами

Офіцер  завжди  зберігає  честь  і  традиції офіцерського корпусу, члени якого підтримують та допомагають один одному, і між ними існує безумовна довіра один до одного. Тих, хто досягає найвищих результатів та успіху, чекають пошана офіцерського товариства. Якщо ж офіцер має недоліки і не працює над їх усуненням, то це має бути засуджено колегами. Офіцер повинен самокритично оцінювати свою діяльність, правильно реагувати на критику товаришів по службі.

4.2. Взаємини з підлеглими

Стосунки між командирами (начальниками) та підлеглими мають бути розвинені до готовності йти в бій у будь-який момент. Це загальна відповідальність, яка потребує надзвичайно високих норм поведінки та діяльності й передбачає створення атмосфери довіри та взаємоповаги.

Кожен військовослужбовець хоче чесного і щирого ставлення до себе з боку офіцера. Авторитет офіцера серед підлеглих – це результат його лідерських якостей, людської гідності, знань та виваженості рішень.

5. Відповідальність за порушення Кодексу честі офіцера

Порушення норм Кодексу честі офіцера одним офіцером ганьбить гідність усього офіцерського братерства, честь полку, корабля. Тому кожен офіцер має право порушити питання щодо товариського розбору моральної провини офіцера тієї військової частини, у якій перебуває на службі.

Випадки грубого порушення кодексу честі офіцера обов'язково оголошуються на загальних зборах офіцерів. Офіцер, який порушив Кодекс честі офіцера і, більше того, навмисно уникає виконання його вимог, може бути попереджений, а в особливих випадках – підлягає осудженнюофіцерським колективом.